,,ТАК! Я БУДУ КРІЗЬ СЛЬОЗИ СМІЯТИСЬ,
СЕРЕД ЛИХА СПІВАТИ ПІСНІ,
БЕЗ НАДІЇ , ТАКИ СПОДІВАТИСЬ,
БУДУ ЖИТИ! ГЕТЬ ДУМИ СУМНІ!"
(Леся Українка)
У НЕЛЕГКІ ЧАСИ МОГО ЖИТТЯ,
У ХВИЛИНИ ВІДЧАЮ, ЗНЕВІРИ,
КОЛИ ЗРАДИЛИ МОЇ ПОЧУТТЯ,
КОЛИ Я СЕРЙОЗНО ЗАХВОРІЛА...
Я ЗГАДУВАЛА ЛЕСИНІ СЛОВА,
ВОНИ ДАВАЛИ МЕНІ НАДІЮ,
ЩО ВСЕ МИНЕТЬСЯ, ТАК У ВСІХ БУВА...
Я СИЛЬНА , Я ЗБОРЮ, Я ЗУМІЮ!
КОЛИ РОЗБИЛО МЕНЕ НЕЩАСТЯ́
Й Я НЕ ВІДЧУВАЛА СВОГО ТІЛА,
А ДУША ВІДЛІТАЛА В НЕБУТТЯ
Й ЗАГУБИЛА ПО ДОРОЗІ КРИЛА...
Я ЗГАДУВАЛА ЛЕСИНІ СЛОВА,
ВОНИ ДАВАЛИ МЕНІ ТУ ВІРУ,
ЩО БУДЕ ЗА МНОЮ ПЕРЕМОГА,
СПОДІВАЮЧИСЬ НА БОГА ЩИРО.
ВОНИ ДАВАЛИ МЕНІ ТУ СИЛУ,
ЩО СЦІЛЮЄ НА СМЕРТНОМУ ОДРІ,
БО Я ЇЇ ПЛЕКАЛА Й ПРОСИЛА,
А ЩЕ МОЛИТВИ СВЯТІ, ГОСПОДНІ!
ЧИ ЗАПЛАКАЛО ВІД БОЛЮ ДИТЯ
ТА ЧИ БУЛО ЗРАДЛИВЕ КОХАННЯ,
ТО МЕНЕ, ПРИКЛАДОМ СВОГО ЖИТТЯ
ЛЕСЯ УКРАЇНКА РЯТУВАЛА!
Чудова присвята! 
Надихає 
