Я серцем доторкнусь до твоїх ран
Моя страждальна ,Матінко- Україно
На Сході вбивчоі війни густий туман...
Ти плачеш й квилиш , ненечко, чаїно.
Сини твої... Які в тебе сини!
Грудьми тебе рідненька захищають...
Навоювались "добре" вже вони,
Сім років тобі волю здобувають.
А скільки їх пішло за небокрай...
Таких красивих, мужніх, яснооких...
О , Боженьку, ти ворога скарай,
Недругів наших жадних та жорстоких.
Хлопцям би жити ... Сонце зустрічать...
Додому повернутись , до родини...
Та душі в небо журавленьками летять
За мир і спокій рідноі країни.
Скільки смертей, калік , руїни, бід
Принесла та війна , що йде роками...
Героів славить украінський рід,
Країна плаче і пишається синами!
Актуальна, хвилююча тематика, Калинонько, яку Ви так гарно розкрили у творі. І мого серденька Ви також торкнулись. Звичайно в обране. Доброго ранку Вам та вдалого прекрасного дня.
