Для мене поезія - чисті слова,
Які линуть так щиро душею,
Коли пише серце а не голова ,
І ти не підвладний над нею.
Поезія - пісня красива ,що гра ,
І потік її ніжний рікою,
Для неї усяка хороша пора,
Це натхнення не змити водою.
Поезія - це не прості римування,
Це казка ,це драма чи гарне кіно,
Не просто добавка слів чи віднімання,
А тихий,дзвінкий , мелодійний мінор.
Слова - це безсмертні рядки на папері,
В речення ті,що взяла голова,
Поезія всім відкриваючи двері,
У шлях відкриття і завзяття вела.
Поезія- сходи високі до неба,
Цікаві шляхи і дороги у даль,
Слова, як і ліки часом людям треба,
Незламні і сильні,як камінь чи сталь.
Поезія - це для душі починання,
Й сонцем зігріті римові лучі ,
Поезія часто створилася зрання,
І самотність ховала в словах уночі.
Поезія - давнє минуле й майбутнє,
Від сходу до заходу робить сліди ,
Нехай і коротке але незабутнє,
Що повертається в серце завжди.
