Я прочитав цікаву казку:
"Коли ще не було війни
І мали всі любов і ласку,
То й жили в мирі, злагоді.
В нас круглий рік були рослини,
Буяли квіти і сади,
Збирали в січні навіть сливи,
Не було сніжної зими.
В достатку всі жили і правда
Була як світло на землі.
Про це писав так добре Мавро (1)
Що були Славнії сини,
Бо вміли добре працювати,
Все розуміли навкруги,
А також вміли захищати
Свої поля від "сарани".
Батьки цінили добру волю,
Любов, знання, майстерність рук;
Відповідали головою
Щоб роду не привився "крук"."
Читав цікаві ці легенди
-Наслідування тих віків.
Славетність, мудрість, воля де ви?
Яких злетіли ви країв?
Дійшли до нас чудові замки,
Палаци, мельниці, мости,
Тунелі в "тищі" кілометри,
Що майже є по всій землі.
Та ще й казок велика купа.
Чарівність, мандри в них, любов;
Неперевершена наука,
Яка бува не в очі, в бров...
Так прочитавши стару казку,
Я трохи Вам переказав.
Бажаю Вам добра і ласки,
Щоб мир у мирі розцвітав!
(1)- Мавро Орбіні
Листопад- грудень 2020
"Мельниці" (млини) - зайвий русизм в україномовному вірші. В першому четверовірші порушено наголос. Візмит за правило читати Ліну Костенко. Писати українською треба грамотно а не аби як. І такі ж самі читачі цього. Ви повинні виховувати смак читачів, а гвалтувати Українську мову.
"Мельниці" (млини) - зайвий русизм в україномовному вірші. В першому четверовірші порушено наголос. Візмит за правило читати Ліну Костенко. Писати українською треба грамотно а не аби як. І такі ж самі читачі цього. Ви повинні виховувати смак читачів, а гвалтувати Українську мову.
Дякую, Дмитрію, за увагу і за критичний коментар.
Дякую за слушні поради. Звісно мельниці- це млини. Коли виставляв вірша, то перевірив це слово в Орфографічному Словнику Української Мови Видавництво "Наукова Думка" Київ 1976 рік.
Там в Словнику на 360 сторінці є слово "мельничка", а у множині там вказано "мельниці".
Не хочу глубоко вдаваться в теорию языка: иностранные слова в языках называются "заимствования". Русские мельницы звучат в украинском как: "млин", "вітряк".
Дякую, Лада Квіткова, за увагу і за коментар!
В вірші "Цінуймо люди кожний час" я Вам відповів чому я називаюся Капелькою. Будь ласка перегляньте в коментарі до того вірша мою відповідь Вам. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859757
Також спочатку виставляючи вірші на релігійну тему і тему сучасної війни
на сході, я не бажав про себе нічого писати. В мене не було ні фото, й не було нічого написано про себе більш ніж рік. В перший місяць мого пребування в Клубі Поезії в мене було одночасно видалено п'ять віршів на тему сучасної війни(один з них про російського президента), але я за це тільки вдячний Керівництву Клубу.
Ті вірші було написано ще в 2014 і в 2016 роках. Після цього помалу почав писати на різні теми, не торкаючися цієї біди. Але деколи в віршах бувають серьйозні речі.
Дякую Поетесі Клубу Світлані Петренко за небайдужість- підказала мені майже с самого початку за риму. Також брав приклад в Авторів Клубу як добре писати вірші.
Вибачте що майже не читав Ваших віршів. Багатьох Авторів ледь встигаю читати і коментувати. Вам щиро дуже радий і вдячний!
Вітаю Вас з Новим роком! Бажаю Вам добра, радощів, щастя!
Хай здійснюються Ваші найкращі мрії і побажання!
...не любила ніколи казок: малою - боялася злого...; потім - не вірила в добро...;
а тепер - просто не люблю, бо щось забагато... казкарів... розвелося... ... ...
З щирим теплом до Вас, я.
Дякую, Наталочко, за увагу і за достойний, змістовний відгук! Ніяких проблем за щирі, відверті слова. Прекрасно Вас розумію- не всьому можна вірити. Треба довіряти, але провіряти...
Є в мене вірш і за реальну, сучасну "казку" написаний ще в 2016 році, який я вдруге може і не виставлю...
Щиро дякую Вам за тепло і за чудові смайли!
Успіхів, добра, душевного тепла взаємно бажаю Вам!
Вирішив змінити назву вірша, щоб було більш зрозуміло що мова йдеться про прадавні часи. Слово Батьки в вірші- це розуміється Пращури. Про те, що збирали в січні сливи- це мої власні міркування, але ще зовсім нещодавно клімат на Планеті був зовсім іншим. Про це є багато достойних свідчень і досліджувань. В одній із Європейских країн в січні збирали другий врожай яблук. Для рифми рядочка мені підійшло слово- сливи.
Більшість замків, палаців, церков і другої будівлі минулих віків збудованих в Європі, в Америці, в слов'янських країнах без урахування на морози і сніги. Спалахи від свічки чи керосінової лампи минулих віків, від яких вщент згорали міста з каміння, а також роки без літа в країнах світу можуть свідчити зовсім про інші події. Підземні тунелі минулих віків є під всіма древніми містами і навіть під континентами. Період коли в слов'ян було добре, заможне, достойне, прогресивне, розвинуте життя- це часи общинно-родового укладу життя.
Це були не часи соціалізму, капіталізму, феодалізму чи первобитно-общинного строю, а щось схоже до комунізму, але це було реально справедливе, заможне, розвинуте життя. Багато історичних істочників про достойне життя наших пращурів заборонялися і знищувалися в часи царської влади і в радянські часи, але є безліч свідоцтв і досліджень що офіційна історія минулого Землі, народів і країн не витрумує ніякої критики...
З повагою до Поетів і Читачів!. Олексій ( Капелька).
В кожній казці є правда і кривда, добро і зло. Вони в постійній боротьбі. Багато чого з казок, як Ви пишете, - наші реалії. Цікава тема, прекрасно розкрита і дуже гарний вірш. Будемо сподіватися, що правда і добро переможуть, як в казці.
Дякую, Галино, за добрий, змістовний коментар і відмінну оцінку!
Спочатку бажав дати для вірша казкову назву першого рядочка, але потім зрозумів показати що вірш на серьйозну тему.
Дуже приємно що вірш Вам сподобався!
Схвилювали душу коментарі і відповіді на них і так захотілося в ту цивілізацію, де було не страшно жити, де був мир і добро. Я не впевнена в завтрашньому дні, адже кожен день на наші голови падають нові закони, які аж ніяк не захищають наші права! Дякую за такий вірш!
Дякую, Катериночко, за достойний, зворушливий відгук!
Вітаю Вас з минулим Святом Катерини! Добра, душевного тепла, успіхів, здоров'я
і веселих, цікавих тем позитиву бажаю Вам!!!
А давайте спробуємо дякувати Богу за те, що маємо. Ще років 30-40 назад у нас в селі було 2 автомобілі у більш заможних. Зараз - майже у кожному дворі. Краще стали одягатися, краще харчуватися, бо раняше м"ясо родина їла на Різдво, Великдень та ще пару свят, а зараз - майже щодня. Живу над міської дорогою. Вранці пробки з машин по кілометру, вважаю, що не через зубожіння. Стали жити краще, але й плакатись стали більше. Дай Боже усім здоров"я, бо ще найдорожчий скарб. Сприймаймо кожен день, дарований нам Всевишній, як справню казку...