Ти щось більше,
ніж просто людина,
інерція світла, що змінює ракурс.
Піщинка у світі зронена,
затиснута в сирих емоціях в рамки.
Чим більше холод лізе під шкіру - тим міцнішає
в тебе торс,
Тим більше кисню спалюється в грудях,
щоб розтиснути
всі ранки.
Бо кожна частина тіла відчуває,
коли щось не так.
Ти щось більше,
ніж просто спам,
стереотип,
що ніяк не знайде свого адресата.
В найближчій людині ти антидепресант, щось непрочитане,
але близьке.
Спалах світла на чорнім фоні квадрату.
І коли присипляєш демонів своїх,
в тобі прокидається щось чудернацьке, легке.
І ніби оголюєшся від страхів,
які припадали сирістю.
І прилипаєш
кожним клаптиком тіла
до тепла.
Без якорів.
Дякую Маринко 
:th: :th:
Доброго ранку та всього найкращого. 
