Дощем порадувало,
а сьогодні - туман... Туман Хрещатиком розлігся,
немов лінивий сивий кіт,
що молока ущерть напився
і вивернув навказ живіт…
Хотілось би, щоб стало ясно,
щоб світ зорав той переліг
між сміховинним і прекрасним,
щоб кіт срамотний в лігво ліг.
…Туман залив усю столицю –
глухі провулки й весь проспект.
Німі, понурі, сірі лиця
не творять Києву респект,
що здавна вартиий міста слави,
що описав в свій час Боян, –
столичний град тої держави,
яка єднала нас, слов’ян.
Та здійметься ще буйний вітер
й розвіє начисто туман...
Й оту сирятину по світу,
що сіє в голови дурман!
Й розквітне наша Україна,
її величний стольний град,
й відродиться пра-пра-родина,
розкрилить крила брату брат.
08.10.2020
Гарно, майстерно!
Туман брехню не заховає,
Прозорий він, неначе скло.
Та ми усі це добре знаєм,
Чому це знов не повезло..
Та здійметься ще буйний вітер
й розвіє в Києві туман...
Й оту сірятину по світу,
що сіє в голови дурман!
Хоч в тумані, та так гарно виклали побачене п. Олексо!!! Особливо я дуже насолодилася цією картиною, читаючи!!! Дякую вам щиро!!! Гарного вам сонячного дня п. Олексо!!!
Буде саме так, як Ви написали, козаче - "... Та здійметься ще буйний вітер
й розвіє в Києві туман...
Й оту сірятину по світу,
що сіє в голови дурман!" Дай Боже!
Гарно написано друже Олексо. Навіть ширше, ніж ти сам задумав.
столичний град тої держави,
яка єднала нас, слов’ян.
Чи доживемо?
Дай то Боже розуму тим, хто мамоні душу продав.
А як же Кондратюк проспівав чудово!!!