Сіє мама мальви біля вікон хати -
Спадщину духовну, світлий оберіг…
Хто руша в дорогу, має добре знати:
Вас завжди чекає батьківський поріг…
І не зрадьте землю, де батьки зростили,
Де з дитинства чули пращурів пісень,
Де з колиски мама, мову вчить любити,
Світлом наповняти кожен новий день…
Різнобарвні мальви…українські хати…
Добрі душі предків в кожній з них живуть…
За повір’ям давнім- той народ багатий,
Праведним де шляхом, всі нащадки йдуть…
12.08.2020
Л.Таборовець
"Добрі душі предків в кожній з них живуть…" Мабуть, тому мальви вважались з давніх-давен оберегами української оселі. Чудова поетична присвята цим гарним квітам.
Приємно заходити до гостини, відчувати душевний стан автора і читакти такі гарні вірші, які наповнені ніжністю і любов"ю. Доброго ранку, Любочко та з"являйтесь частіше.
Мені приємна кожна зустріч з моїми друзями по перу. Та інколи так бракує часу на це. Спасибі, моя дорогенька, що не забуваєте! Гарного святкового вечора!
Теплий та світлий вірш твій, дорога Любочко! Гріє душу і дарує позитив! Дякую за насолоду від прочитаного твого твору!
Натхнення тобі і успіхів, море приємних вражень та емоцій!
Земна краса збирає всі родини....Хай оберіг передається до кожної дитини... Щоб стежку не забули до рідного дому.... Прийшли,зустрілись,перебороли втому
Й відвідали родинний каравай...Щоб тішилась земля і рідний край...Що Україна - ненька кожної сім*ї...Щоб жили всі дружно і в щасті!
Я трохи відірвалась,,,давненько не писалось...Дякую за натхнення!
Удачі Вам!