Пам’яті Кириченків присвячую
Сльоза важка упала раптом з неба
Туди, де впали пісні два крила.
– Не зміг я жити на землі без тебе…
– Я теж без тебе довго не змогла…
То не сльоза важка упала з неба –
Раїсин на могилі диво-хрест,
Що вчить, любить як Україну треба,
Адже вона життям цей склала тест.
«Любіть її вседенно і всенощно,
Як матір, як голубоньку любіть,
Багату і водночас незаможну, –
Звучить козачки щирий заповіт, –
Любіть її, як я її любила,
Клітиночкою кожною любіть.
Нехай міцніють України крила,
Не дайте їм в польоті ослабіть!»
То не бандура в небо рветься гордо –
Її то пісня і її душа,
А поряд - чоловікові акорди,
Свою журавку він не залиша. 3.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко)
Прекрасна пісня, пані Ганно! Не прочитала, а відразу наспівала. Це рідні мені місця... Садиба "Мамина вишня", могили, де поховані Кириченки в с. Корещина (це наша сільська рада). Там ми щороку співаємо, там слухаємо голос Раїси Панасівни... СПАСИБІ за чудові слова пісні! Сподіваюся, почую її саме в цих місцях. А як пощастить, то і співатиму її.