Я бачив – зранку в море вийшли
три бриги повз гучний прибій.
Вітрила їх були біліші
за хмари в далечі морській.
Один з них курс узяв на захід,
з них другий повернув на схід,
на північ третій линув птахом
через підступний гострий лід.
– «Щасти» – всім трьом бажали рідні,
та все ж гадати не берусь
чому на північ не на південь
той корабель отримав курс?
За рік два кораблі у піні
у порт прийшли здолавши вир,
а третій, що поплив на північ
чекають рідні ще з тих пір.
Коли вночі штормові хвилі
несуть уламки на пісок,
здається, що це той вітрильник
в порт повернувся від зірок.
В житті буває, нас лишають
кохані люди нам близькі̀,
нас залишаючи, рушають
у даль, де світять їм зірки.
А ми в турботах принагідно
п'ємо зірок далекий блиск,
бо дуже віра нам потрібна,
що ще зустрінемось колись.
