Геній моїх втрачених надій,
Одягнений в футболку й шорти,
Як в дракона, спека - подих твій,
Як в дзеркалі, десь там навпроти.
Геній моїх незді́йснених мрій,
Моїх страждань і страху,
Рахуєш всі мої невдалі дні,
Яких не мало, навпаки багато.
Геній мого бажання утекти,
З тобою, і щоб небо цього свідком не було,
І там рікою прісною потекти,
І ти мулом упадеш в мені на дно…
Ти знайомий мені, віддзеркалення моєї самоти,
Щось досконале мого гніву,
Я завжди в трьох милях від місця де ти,
І ніколи з тобою не зустрінусь.
01.07.2020
