Перестало серце битися поета,
Доброї людини, світлої душі.
І не буде більше усмішка нас гріти,
Залишились в спадок нам його вірші.
Нахилили верби так низенько віти,
Роси, наче сльози впали у траву.
Ми могли ще довго успіхам радіти,
А тепер несемо в серденьку журбу.
На кущі вмостилась незнайома пташка,
Може прилетіла то твоя душа.
Нам без тебе друже, дуже, дуже важко,
Пада на долоні і гірчить сльоза.
З'явиться у небі барвами веселка,
Прийде осінь жовта, а тоді зима.
Пам'ять в наших душах , друже не померкне,
Важко так змиритись, що тебе нема...
Дякую, Танечко, за чуттєві рядочки. Так, наш Клуб поніс велику втрату. Назарука більше немає. Важко погодитися з вироком долі. Царство небесне ПОЕТУ-ПІСНЯРУ!
Чому так рано свічка його згасла
Й душа знялася в Божі небеса?
Чом серденько спинилося дочасно
І на щоці непрохана сльоза?
Чому з життя частіш ідуть найкращі?
Якась жорстока істина буття!
Усім стає від того тільки важче.
На жаль, нема копілочки в життя!
Вічна пам"ять прекрасній Людині, великому Поету, пісняру.Царство Небесне душі його.
Його пісні, його вірші це буде отой пам"ятник Великому Поету, пісняру,щирому вірному другові.
Земля йому пухом.
Не можу спокійно дивится на фото. Дуже боляче розуміти, що вже немає ВІталіка..Не можу з цим змиритися.
Дякую, Таню, за гарні слова, присвячені йому.
Хай буде йому земля пухом..Вічна пам"ять..