Я не знала любові бабусі,
І любові свого дідуся,
Я лиш чула про них від матусі,
Та часом від свого татуся.
Я по різному вмію любити,
І любові пізнала сповна,
Та, на жаль, не змогла я прожити
Ту любов, що мені не дана.
Тільки чула, бувало, від друзів:
-"Завтра я до бабусі, а ти?"-
Ну а я в світі власних ілюзій
Теж хотіла бабусю знайти.
Щоб поїхати також до неї,
Щоб любити й відчути любов,
Та її не було вже на Геї,
І дідусь також з Геї пішов.
На планеті я їх не застала,
Тільки їхні ще теплі сліди,
Лиш душею щодня відчувала,
Що вони десь є поруч завжди.
До світлини, буває, торкнуся,
І крізь сльози до них посміхнусь...
Це ж так добре, коли є бабуся,
Це ж так добре, коли є дідусь....
***
