Водій ти вмілий, я – автомашина.
Підкорювачка гір я. Ти – вершина.
Я цінна риба. Ти – глибоке море.
Я ніч п’янка. Ти небо срібно-зоре.
Ти молоко парне. Я чистий горщик.
Я хлібна нива. Ти мій ґрунт і дощик.
Рожевий лотос я. Ти сонце літнє.
Я часу плин. Ти дихання новітнє.
Я тепле літо. Ти мій сад плодовий.
Бджола я спрагла. Ти нектар медовий.
Я ніс і очі. Ти мій ліс і кисень.
Ти кут шарад. Я – промінь бісектриси.
Я – слово, дума. Муз ти надкосмічний.
Любові рух я. Їй – двигун ти вічний.
Я парус, ти – натягнуті вітрила.
Я слабкість, сум. Ти – усміх мій і сила.
Сопілка я. Ти сопілкар завзятий.
В твоїх руках я мрію побувати.
Хоч порізно ми у добі фізично,
Гориш в душі так палко, феєрично!
Муз (ч. р.) – від слова муза.
