Весна з зимою сперечалась,
Не поділили вони щось,
Одна до дру́гої втручалась,
Коли зимою ішов дощ,
Коли та тішилась травою
Зеленою серед зими,
Зима, ображена до болю,
Сказала: «Я віддам борги»…
Всю ве́сну бу́ли розрахунки,
Страждали вже від цього всі:
Не встигли розпуститись бру́ньки,
Підступно падав раптом сніг!
У холоді цвіли дере́ва,
Не пожаліла й квіточо́к,
Злопам’ятна ця королева
Віддячила вже на всі сто!
Весна у теплому жупані
У поміч літечко гука:
«Давай вгамуємо цю пані,
Бо гріти зе́млю вже пора»!
31.05.20
Так чудово і образно Галинко написано! І справді весна така холодна і дощова, так вже хочиться літечка і тепла!
Гарного теплого дня і теплого сонечка!!!
Танічко, щиро дякую, що завітали на віршик. Оце яка погода, такий і вірш Але будемо сподіватись, що холодна пані нарешті відступить і ми поніжимось теплом Бажаю Вам Гарного настрою, оптимізму і позитивного оточення
Валічко, дякую! Так швидко промайнула і зима, і весна, це правда, вони якісь були як дві сварливі молодиці Будемо сподіватися, що літо вже нас не розчарує А теплу таки пора вже, бо все посаджене повинно не тільки прорости, а й вирости та поспіти. Та все буде добре, шануймося!
Дуже вдячна, Наталочко, за теплі слова, за дружній підбодьорливий відгук, мені неймовірно приємно. З початком літа Вас, нехай воно буде лагідним і приємним, а головне - рівним і здоровим.