Пахла любов весною
І молодим вином.
Вперше вона зі мною.
Як це було давно!
Пахла любов любистком,
Світлом дівочих мрій.
Щастя було так близько,
Чом же ти не вберіг?
Приспів: Не забувай, не забувай
Любов оту,
Сльозою біль не заливай
І гіркоту,
Хай стане казкою життя,
Світліють дні,
Й заколосяться знов жита,
Але… одній.
Пахла любов дурманом –
Запах його п’янкий.
– Щастя було обманом, –
З неба твердять зірки.
Пахла любов вітрами
Ще й грозовим дощем.
– Що ж ти зробила з нами? –
В серці озвався щем.
Приспів. (Той же)
Вірю, зустріну сміло
Врешті таку любов,
Котру дощі не змиють,
Ту, що одна на двох.
І посміхнеться знову
Наша любов обом,
Зайві тоді розмови:
Серцю диктує Бог.
Приспів: Не забувай, не забувай
Любов святу,
Сльозою біль не заливай і гіркоту,
І стане казкою життя,
Й світліші дні,
Й заколосяться знов жита
Вже… не одній.
Не забувай, не забувай
Солодких днів,
У келих щастя наливай
Вже не одній!
Його ми вип’ємо до дна
З тобою вдвох,
П’яніти будем від вина –
Не від тривог!
23.07.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
