|
Страх, паніка та всяка чортівня –
Це ж для Нечистого блаженство,
Яке вганяє смутком душі в небуття,
Та сіє знову Сатані його каденство…
Ми сильні, якщо віримо в Творця
Не піддаємося панічному маразму,
Якщо в молитві йдемо до кінця,
То й в сумнівах не упадем ні разу.
Давайте разом день цей розпочнем
Лиш з вірою й надією на Бога,
Йому довірим кожен подих й крок,
Куди б нас не вела оця гірка дорога…
Бажаю всім хороших лиш новин –
Не піддаватися ніяким зомбуванням
Здоров’я й міцності бажаю я усім,
Імунітету, що зруйнує всі вагання…
В час Посту не дарма такий момент –
Нас знову пробують у вірі надломити,
Та Господа боїться навіть Смерть,
Бо людству ж Він диктує скільки жити!
Тому молімось не впадаючи в гріхи,
Лихим не піддаваймо сумнівам чесноти,
Слабким, мабуть, не жити на землі,
Раз не уміють Злу чинить супротив…
А кара ця тому на світ увесь лягла,
Бо вже й Планета втомлена від злоби,
Давно бажає тільки чистоти й тепла,
Свої творити щоб круг Сонця обороти…
В смітті, у злобі, у земних гріхах
Уже погрузло все - не тільки люди…
А навіть Всесвіту одне дано життя,
Якщо загине – то вже іншого не буде…
Тому сьогодні, мабуть, є той шанс –
Планету й душі наші справді оновити,
Щоб поколінням, що прийдуть по нас
Було достойніше у новім світі жити!
В житті нічого не буває без Творця –
У всім Його благословенна Воля!
Тому зараза вірусом й пандемія оця
Не слугуватиме лиш для сліз і горя.
Чомусь таке нам допустив Господь…
Мабуть, щоб встигли вчасно зрозуміти
Для чого дім-планета нам одна дана
І як насправді в світі варто жити…
Нема Богів багато в Небесах –
Для кожного у світі Він єдиний.
Й який би шлях не обирав народ,
Об’єднані в молитвах ми всесильні.
Хто Будді поклонився, хто Христу…
А може Крішна іншому розрада…
Та як би хто не назвав Його –
Єдиний Він і всім молитвам радий!
Ти християнин, чи індус, чи мусульман?
Усі насправді діти Господа одного
Тому одне і випробовування всім,
Щоб зрозуміли, що одна у нас дорога…
Молімось так, кого навчали як –
Смиренно на колінах, чи і в танці…
Усі благання до Небес дійдуть,
Вечірні, денні… й ті, що вранці…
Не забуваймо, що то «Трисвяте» –
Господь Отець і Син, і Дух всесильні!
Тому не варто нам на Бога нарікать –
Довірмось нині Його Волі й Силі!
18.03.2020
#поезія_Іванна_Осос
ID:
868436
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2020 10:40:15
© дата внесення змiн: 18.03.2020 10:40:15
автор: Lilafea
Вкажіть причину вашої скарги
|
