Найкращі люди – баба й дід,
Які були в його житті.
Вони залишили свій слід
У його долі, в майбутті.
Його з дитинства доглядали,
Практично, з самих пелюшок.
Бо мама часто залишала
На них своїх малих діток.
Батьки ходили на роботу
І будували гарний дім,
А дід із бабою в турботах,
Щораз допомагали їм.
По господарству працювали.
Дід в будівництві - виконроб.
Увагу внукам приділяли,
Тож звикли ті до їх турбот.
Вони любили бабу й діда
За ласку, ніжність, доброту.
Здавалось: буде так завсіди,
Та горе звало вже біду.
Все радикально помінялось
Як мама вмерла, враз пішла.
До баби бігати боялись,
Як мачуха у дім прийшла.
Бувало вкрадьки, за городи,
До баби бігли навпростець.
Та витирала внукам сльози -
Добро зійшло все нанівець.
Добре, хоч якась підтримка була від дідуся і бабусі.
