Вийду вранці в садочок,опущусь на коліна,
Доторкнусь до землі,низько їй поклонюсь
І до тебе звернусь,Всемогутній наш,Боже Єдиний
Захисти Україну,я так її втратити, Боже, боюсь.
Захисти цю красу.В чому це і кому вона так завинила
Що напали шакали,та ворони тіло клюють.
Дай їй,Боже піднятись,дай їй наснаги і сили,
Щобздолала вона ту ворожу навалу і лють.
Вразуми.Хай залишать безвинну красуню в спокої
Хай розвернуться,геть вороги ті прокляті підуть.
І не падають більше зустрівшись зі смертю герої,
І по душах загиблих нехай рідні сльози не ллють.
Хай ростуть на полях зернові і не палять їх "ГРАДИ"
Нехай бджілки збирають в полях той цілющий нектар,
Буде мир не землі і не буде ніхто безпорадний.
І за справу свою нарешті візметься такий працьовитий шахтар.
Піднімуся з колін подивлюся глубоко я в небо.
Боже чуєш мене,я благаю, захисти Україну мою.
Це вона вся в сльозах і з молитвою нині до тебе
Бо покращити хоче так змучену долю свою.
Дуже подобається нашій"сусідоньці" плодюча земля, працьовитий народ, хороший клімат!Продовжується війна за нашу Незалежність.
Трагічна доля нашої країни!
Патріотичний твір написали!
Важка доля Україна...Все не видно миру...
Знов припала на коліна...Хоронить дитину...
Й зима не зима,а плаче...Мов мале дитя...
Чи й діждемось,щастя,волі,чи побачим майбуття