" У людей це неможливо, -
Але не в Бога;
У Бога бо все можливо"
( Мк. 10.27).
Злучились небо і земля,
Й на світ з"явилася вона,
Яку ділять як пиріг,
Хоча вона міцний горіх.
І не випити її до дна.
Тож, за неї піднімем
Чарочку вина,
За ту, що з жита проростає
Й до неба доростає.
Вона своїми руками
Те небо тримає.
Вип"ємо й по другій,
Щоб прославилась нами,
Гідними доньками
Й вірними синами.
І третю, друже, наливай.
Україну як і матір
Саму в біді не полишай.
Знак Господь дає з небес.
Блискавицею просвітлює,
Громом промовляє,
Україну саму не лишає.
Він нам об"явився
І нас він спасає,
Лиш довіримось йому,
Хто життя і мир свій
Нашим душам дарує.
А любов твоя, друже,
Чарує, зачаровує,
У свій полон бере.
Тож, та свобода, воля,
Скажи, де?
Мудрі слова! 
