Не впускай ти холод, не впускай
Вже нехай іде в чужії далі,
Ти теплом і щастям відганяй
Почитай високії моралі
Він піде, як правильно прогнать
І забуде в серденько дорогу
Та не думай, знов його впускать
Відганяй, від рідного порогу
Хай в домівці буде лиш тепло,
Що зігріє у любу погоду
Лиш рідненьке справжнєє гніздо
Зможе проявить таку турботу.
Зберегти сім'ю велика праця. І кохання потрібно підтримувати, як багаття - підкидати хмизу. А хмиз то є - найкращі думки про другу половинку, лагідні слова, увага. І холод не увійде.
Наташенька!)) ТАКОЕ СТИХОТВОРЕНИЕ!!!))) ПРОСТО!!!
Правда,что только ЛЮБОВЬ(настоящая) и искреннее тепло - могут согреть душу и ЖИЗНЬ в целом!))
А ведь это возможно только в НАСТОЯЩЕЙ СЕМЬЕ!!!)
И не стоит впускать в неё проходимцев,пусть дальше идут со своим холодом...))
Спасибо Вам,солнышко!)) Так согрели своим тёплым душевным стихотворением, словно чайком горячим душу побаловали в стужу.))