Губить осінь ноти, падають листки,
Скінчились турботи, квіти мов хустки.
Квітнуть хризантеми, наче справжній рай,
Додаються теми, лиш писать встигай.
Листопад у вальсі закружляв в саду,
Доторкнулись пальці, обняли вербу.
В небі сірим глянцем, лягло полотно,
У рудім багрянці, ліс уже давно.
Стих пташиний щебет, солов'їний спів,
Лише під хатами чути голубів.
Листя під ногами килимом лягло,
І осінні гамми стукають у скло.
Дощиком умився, зажурився сад,
День вже натомився, притих водоспад.
Завітає нічка, подарує сни,
Будуть зігрівати лиш теплом вони...
Губить осінь ноти,падають листки,
І вкладає осінь почуття в рядки,
Квітнуть хризантеми, наче справжній рай,
З серця ллється пісня, лиш співать встигай.
Спасибі Танічко за такі гарні слова для пісні, спасибі Музонько за надхнення.В результаті виходить отакий коментар, а це все осінь винувата,
це вона!
Я така рада вам Віталію! Сердечно дякую вам за теплі слова, за підтримку і ваше добре серце!!! Це так приємно мати справжніх друзів, а ви справжній друг з добрим серцем і душею!!!