Я бачив Вас ще в час малого Сходу,
Як розводив у глеках мідну хну,
Коли дививсь мов в дзеркало у воду,
І бачив Вас, тоді коли без згоди,
Свою любов розмарену вдихнув.
Я бачив Вас, здається, поза часом,
В пливких дрижаннях сонця на воді,
І хвилювались образи невчасні,
Коли і сліз не розбереш в цій чаші,
Яку подали випити Тобі.
Я бачив Вас, і не в числі забутих,
Потоплених у пам’яті моїй,
Коли словам минулим не вернутись,
Коли без неї серцю не відбутись,
Заснувши в човнику вогких повік її.
... Мені подобається свідома відвертість спроби пливких дрижань усоього тексту. Схожість до марення у пустелі байдужості часу... Більш розлого у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855617
... Мені подобається свідома відвертість спроби пливких дрижань усоього тексту. Схожість до марення у пустелі байдужості часу... Більш розлого у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855617
Майстерно! 
