Чарівливо... світ сонця осінній згасає!
В кольорах багряни́х неопалого листя з гілок!
Теплота... хоч не скоро нас літо чекає.
Що не день: все марніє і в затінку вже холодок!
Чарівливо... терпки́й дух в осінньому лісі!
Тиша в нім... тиша вітром зі мною гучним гомонить!
Птах рідкий не сидить на постійному місці,
Холоди... й він у теплі краї до весни улетить!
Чарівливо... дива звичний шлях поглинають,
Де осінні скрізь китиці жовтогарячих вогнів!
Ех, як жаль... ці чарівності хутко минають...
Бо темнішає день, наступає пора холодів!
Оригінал
Волшебство... свет заката осеннего солнца!
Он окрашен листвой, что ещё не опала с ветвей!
Так тепло... правда лето не скоро вернётся,
С каждым днём всё темнее и всё холодней!
Волшебство... терпкий запах осеннего леса!
Тишина... тишина шумом ветра со мной говорит!
Редкой птице никак не сидится на месте,
Холода... и она в тёплый край до весны улетит!
Волшебство... волшебство столь привычной дороги,
Что украсила осень гирляндами желтых огней!
Ах, как жаль... волшебство будет очень недолгим...
С каждым днём всё темнее и всё холодней!
07.10.18 Олег Фёдоров
