Пригрітий на осонні теплім день
Дрімає в теракотовому листі.
Грибним сімейством вкрився струхлий пень.
Калина й глід – в червленому намисті,
Дерева – у вишиванках – барвисті.
Вродило, як на диво, в цьому році,
Серед листків ще вогники малин.
Дарує казку ліс на кожнім кроці,
Як з лампи чарівної Аладдин,
Та тільки мало тих лишилось днин…
Квапливо мишенята, їжачки
Наповнюють малесенькі комори.
В лісному озері опірені качки
Збираються у вирій аж за море.
Шепочуть їм дуби про ясні зорі.
В роботі всі, живе старезний ліс,
Цінується кожнісінька хвилина.
Про шубку думає новеньку лис.
Такі ж думки вимріює людина.
Лячна для осені зими година…
22 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
Гарно 
