Ти знаєш вона не така як усі -
Ночами малює щастя у сні
І ділиться вранці ним без остатку -
Частинки в кишеню всім янголяткам.
А знаєш вона не така, як усі -
Вона пече хліб на ранковій росі.
Його аромат запашний геть усюди
Хрусткою скоринкою ласують люди.
Ти віриш - вона не така як усі?!
З відкритими вікнами спить навесні,
Вплітає веснянкам у коси стрічки
Та з вітром розмови веде затишні.
Ти всім розкажи - вона не як всі.
До неї у гості заходить зима
Та липовий чай смакує з горня.
Мороз візерунки в шибках чарівні
Для неї вигадує пензлем з води.
Вона для тріскучих морозів, снігів
Готує шкарпетки, немов для синів.
Осінь втішає, бува та заходить.
Що фарби скінчились розкаже в журі.
Я знаю - вона не така як усі.
Мандрує вона до казкових світів,
Запалює світ чарівних ліхтарів.
І літо чекаючи, пише казки.
Я впевнений, знаю - вона не як всі..
