Малороса так легко поранити, в вічі правдою: "Ти – малорос!" Больше рускава, львови і франікі, щоб по спині розходивсь мороз! Малороса так просто поранити, – тільки випурхнуть кпини мулькі. Па-мацковські ОУНівські правнуки хай патякають ще з малюків! В тім немає нічого поганого. Монохромний космополітизм. Ми дарма малоросиків ганили. Треба з часом у ногу іти. Буде світ без русміра обкраденим. Як веселці без чорного тліть? Мир нам – правдами всіми й неправдами. Треба буде – заліземо в кліть! Та життя наші будуть збережені. Що поганого в скнінні волів? Рай сіренький в барвистім мереживі – в ньому кожен з них жити б волів. Мамки львовів, тернополів, фраників, більше штопайте рюцкіх малят! Малороса вже важче поранити – хочуть рюцкім усі розмовлять! Хочуть піддані стати ще кращими і позбутись батьківських корост. На німецькі зірки* мову пращурів – малорос. © Сашко Обрій. * "порвати на німецькі зірочки" - себто на дрібні клаптики (фразеологізм).
ID: 850457 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 05.10.2019 13:09:23 © дата внесення змiн: 05.10.2019 13:13:36 автор: Олександр Обрій
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie