|
20 причин, по которым другие вас ни в грош не ставят
Вам хочется всем угодить. Вы всегда быстро прощаете обидчика. Вам важнее отдавать, только тогда вам кажется, что вы чего-то стоите. Вы очень хороший человек, даже слишком хороший. Но почему тогда окружающие этого не ценят?
Я играю в игру, в которой позволяю им выигрывать. Я играю в игру, в которую не хочу играть, в которую не знаю, как играть, и, хуже того — я даже не догадываюсь, что в нее играю. И в этой игре я всегда лузер. Потому что карты были сданы задолго до ее начала. Потому что самых хороших людей другие люди ни в грош не ставят.
1. Мне неудобно за вас, когда вы нарушаете мои границы. Вместо того чтобы спрашивать саму себя, что происходит с моими отношениями, я спрашиваю его — что не так? Я минимизирую свои потребности, потому что люблю слишком сильно.
2. Я не чувствую, когда на меня первый раз начинают наезжать. Меня не очень уважали, когда я была ребенком, и с тех пор мало что изменилось. Пока ситуация не переходит все возможные границы, я считаю ее нормальной. А потом оказывается поздно.
Он вечно в стрессе, злой, язвительный, утомленный… Все это признаки того, что ваш партнер — из разряда «токсичных» людей, но если он по-прежнему рядом с вами, это еще и признак того, что границы не существуют или их давно перешли.
Хаос наступает тогда, когда границ в отношениях не существует.
Если кто-то ведет себя так, будто ему на вас плевать, значит, ему действительно на вас плевать
3. Я прощаю в тот же момент. Когда я наконец понимаю, что ко мне проявляют неуважение, я думаю: «Они же не хотели». И автоматически прощаю. Или в крайнем случае убеждаю их, что то, что они сделали, плохо.
Какого черта? Вместо того чтобы встать на ноги и постоять за себя, я учу их хорошим манерам.
4. Я выбираю между отношениями и чувством собственного достоинства. Я хочу любви. Это здоровое желание. Все хотят любви. Но я не хочу быть одна ни минуты и защищаю свои отношения ценой многих уступок.
5. Я начинаю вас убеждать, что чего-нибудь стою, вместо того чтобы действовать. Я напоминаю вам, что я хорошая подруга, жена, привожу примеры, как о вас заботилась. Это основная ошибка созависимых отношений: пытаться изменить то, что люди думают о вас, вместо того чтобы позаботиться о себе. И это не работает.
Единственный способ показать другому, что вы чего-то стоите, — чего-то стоить. И есть только один способ это сделать — верить в это самой. Когда вы знаете себе цену, не нужно ничего доказывать.
6. Я верю, что тот, кто меня любит, никогда меня не обидит. Я вижу мир полным добрых людей, и мне никогда не приходит в голову, что тот, кто меня любит, может намеренно хотеть меня обидеть. Я живу в мире сказок и фантазий, который в какой-то момент по непонятной причине превращается в мир кошмаров.
Я не знаю одной простой истины: то, что я люблю кого-то всем сердцем, не гарантирует того, что он будет хорошо со мной обращаться.
Мне еще только предстоит узнать важную вещь: я всегда должна защищать себя, устанавливая свои границы, независимо от того, как сильно люблю.
7. Я думаю, что он чувствует и думает как я. Моя цель в отношениях чиста и невинна: любить, помогать, защищать. И я искренне (и неправильно!) думаю, что у всех вокруг такие же цели, как у меня. Нет, в мире есть эгоистичные, испорченные, хитрые люди. И все же я по-прежнему игнорирую предупредительные сигналы.
Даже самые приятные люди в мире не откажутся использовать вас, если вы дадите им такую возможность
8. Я не хочу никого обидеть, даже если они обижают меня. Я очень осторожна в отношениях. Я двигаюсь осторожно и смотрю, чтобы не наступить кому-то на ноги, я не хочу причинить никому боль, даже ценой моей собственной боли. Я даже пытаюсь оградить их от переживаний за то, что причинили мне боль. Я скрываю ее и делаю вид, что все хорошо. Мне не приходит в голову такая истина: если кто-то ведет себя так, будто ему на вас плевать, значит, ему действительно на вас плевать.
9. Я слепа к правде и не верю, что кто-то может ХОТЕТЬ меня обидеть. Но даже самые приятные люди в мире не откажутся использовать вас, если вы дадите им такую возможность.
10. Мне нужна ваша оценка. С детства я чувствую, что со мной что-то не так. Мне нужно, чтобы вы сказали мне, что я хорошая, потому что я до сих пор не могу сама сказать это себе. И еще я хочу, чтобы вы признали, что были неправы, когда обидели меня. То есть получается — мне нужен другой человек для того, чтобы сказать, что меня нельзя обижать. И как вы думаете, он это скажет?
11. Я очень эмпатичный человек: 100% эмпатии по отношению к вам и 0% — для себя. Когда меня кто-то обидел, мне за него неловко. Я беру ответственность за чувства других людей даже тогда, когда они ранят мои. Это путь к небесам, но он ведет прямиком в ад.
12. Я автоматически считаю, что все правы, а я неправа. Потому что первая мысль, которая возникает у меня, когда меня кто-то обидит: «Наверное, я была не права. Что я сделала не так?»
13. Я магнит для тех, кто любит играть во власть. Ко мне тянет нарциссов и эгоистов, потому что я позволяю себя использовать. Если бы я выбирала сценарии, в которых можно сыграть, это были бы вампир, пьющий кровь, невинная жертва, кладущая голову на плаху, овца, которую стригут... Поведение жертвы для меня комфортно. И Вселенная продолжает давать мне то, что я сама от нее прошу…
14. Я не знаю, как выглядит уважение. Мне кажется — нужно жить, чтобы искать себя и свою любовь, несмотря на все те ошибки, которые я сделала. Идея, что можно оказаться в отношениях, где тебя уважают, «просто так», ничего для этого не сделав, для меня чужда.
15. Я люблю всех, и мне становится жаль их, когда они меня обижают. Эмоционально я больше настроена на других, чем на себя. Я не могу поймать свою собственную волну и расслышать, как она звучит.
16. Я не решаю за себя. Я спрашиваю у других, хорошо ли то, что они сделали по отношению ко мне. Я ищу консенсус и компромисс — до того, как сделать хоть что-то в свою пользу. Я считаю, что пока не получу подтверждения от другого, не могу ничего решать. Вообще-то это называется беспомощность.
Вдумайтесь, что происходит: я спрашиваю, что происходит и почему, у того, кто меня обидел. Я ищу подтверждения у того, кто меня не уважает, чтобы он сказал, что он меня не уважает...
17. Я не строю границ. По следующим причинам:
1) хочу ублажать другого,
2) не хочу осложнений,
3) не знаю, что мне самой нужно, и не думаю об этом,
4) не знаю, как это сделать.
18. Я чувствую себя виноватой, когда не могу отдать вам все.
19. Мне некомфортно в отношениях равенства. Мне нужно отдавать. Так я чувствую, что чего-нибудь стою.
20. Я боюсь быть одна. Потому что считаю, что отношения с другими гораздо важнее, чем отношения с самой собой. Когда-то я была маленькой и думала, что умру без любви. Но я продолжаю жить этой старой историей и не думаю о том, что с тех пор многое изменилось.
Я не знаю, что в тот самый момент, когда не позволю другому человеку контролировать мои эмоции, придет внутренний покой. Об авторе Дженна Райан — блогер, бизнесвумен, ее блог. Psychologies
20 причин, за якими інші вас ні в гріш не ставлять
Вам хочеться всім догодити. Ви завжди швидко прощаєте кривдника. Вам важливіше віддавати, тільки тоді вам здається, що ви чогось варті. Ви дуже хороша людина, навіть занадто хороша. Але чому тоді навколишні цього не цінують?
Я граю в гру, в якій дозволяю їм вигравати. Я граю в гру, в яку не хочу грати, в яку не знаю, як грати, і, гірше того - я навіть не здогадуюся, що в неї граю. І в цій грі я завжди лузер. Тому що карти були здані задовго до її початку. Тому що найгарніших людей інші люди ні в гріш не ставлять.
1. Мені незручно за вас, коли ви порушуєте мої кордону. Замість того щоб запитувати саму себе, що відбувається з моїми відносинами, я питаю його - що не так? Я мінімізую свої потреби, тому що люблю занадто сильна.
2. Я не відчуваю, коли на мене перший раз починають наїжджати. Мене не дуже поважали, коли я була дитиною, і з тих пір мало що змінилося. Поки ситуація не переходить всі можливі межі, я вважаю її нормальною. А потім виявляється пізно.
Він вічно в стресі, злий, уїдливий, стомлений ... Все це ознаки того, що ваш партнер - з розряду «токсичних» людей, але якщо він як і раніше поруч з вами, це ще й ознака того, що кордони не існують або їх давно перейшли.
Хаос наступає тоді, коли кордонів у відносинах не існує.
Якщо хтось веде себе так, ніби йому на вас плювати, значить, йому дійсно на вас плювати
3. Я прощаю в той же момент. Коли я нарешті розумію, що до мене проявляють неповагу, я думаю: «Вони ж не хотіли». І автоматично прощаю. Або в крайньому випадку переконую їх, що те, що вони зробили, погано.
Якого біса? Замість того щоб встати на ноги і постояти за себе, я вчу їх хорошим манерам.
4. Я вибираю між відносинами і почуттям власної гідності. Я хочу любові. Це здорове бажання. Всі хочуть любові. Але я не хочу бути одна ні хвилини і захищаю свої відносини ціною багатьох поступок.
5. Я починаю вас переконувати, що чогось варта, замість того щоб діяти. Я нагадую вам, що я хороша подруга, дружина, наводжу приклади, як про вас піклувалася. Це основна помилка співзалежних відносин: намагатися змінити те, що люди думають про вас, замість того щоб подбати про себе. І це не працює.
Єдиний спосіб показати іншому, що ви чогось варті, - чогось коштувати. І є тільки один спосіб це зробити - вірити в це самій. Коли ви знаєте собі ціну, не потрібно нічого доводити.
6. Я вірю, що той, хто мене любить, ніколи мене не образить. Я бачу світ повним добрих людей, і мені ніколи не приходить в голову, що той, хто мене любить, може навмисно хотіти мене образити. Я живу в світі казок і фантазій, який в якийсь момент з незрозумілої причини перетворюється в світ кошмарів.
Я не знаю однієї простої істини: те, що я люблю когось всім серцем, не гарантує того, що він буде добре до мене ставитися.
Мені ще тільки належить дізнатися важливу річ: я завжди повинна захищати себе, встановлюючи свої кордони, незалежно від того, як сильно люблю.
7. Я думаю, що він відчуває і думає як я. Моя мета в стосунках чиста і невинна: любити, допомагати, захищати. І я щиро (і неправильно!) Думаю, що у всіх навколо такі ж цілі, як у мене. Ні, в світі є егоїстичні, зіпсовані, хитрі люди. І все ж я як і раніше ігнорую попереджувальні сигнали.
Навіть самі приємні люди в світі не відмовляться використовувати вас, якщо ви дасте їм таку можливість
8. Я не хочу нікого образити, навіть якщо вони ображають мене. Я дуже обережна у відносинах. Я рухаюся обережно і дивлюся, щоб не наступити комусь на ноги, я не хочу заподіяти нікому біль, навіть ціною моєї власної болі. Я навіть намагаюся захистити їх від переживань за те, що заподіяли мені біль. Я приховую її і роблю вигляд, що все добре. Мені не приходить в голову така істина: якщо хтось веде себе так, ніби йому на вас плювати, значить, йому дійсно на вас плювати.
9. Я сліпа до правди і не вірю, що хтось може ХОТІТИ мене образити.
Але навіть найприємніші люди в світі не відмовляться використовувати вас, якщо ви дасте їм таку можливість.
10. Мені потрібна ваша оцінка. З дитинства я відчуваю, що зі мною щось не так. Мені потрібно, щоб ви сказали мені, що я гарна, тому що я до сих пір не можу сама сказати це собі. І ще я хочу, щоб ви визнали, що були неправі, коли образили мене. Тобто виходить - мені потрібна інша людина для того, щоб сказати, що мене не можна кривдити. І як ви думаєте, він це скаже?
11. Я дуже емпатична людина: 100% емпатії по відношенню до вас і 0% - для себе. Коли мене хтось образив, мені за нього ніяково. Я беру відповідальність за почуття інших людей навіть тоді, коли вони ранять мої. Це шлях до небес, але він веде прямо в пекло.
12. Я автоматично вважаю, що всі мають рацію, а я неправа. Тому що перша думка, яка виникає у мене, коли мене хтось образить: «Напевно, я була не права. Що я зробила не так?"
13. Я магніт для тих, хто любить грати у владу. До мене тягне нарцисів і егоїстів, тому що я дозволяю себе використовувати. Якби я вибирала сценарії, в яких можна зіграти, це були б вампір, п'є кров, невинна жертва, що кладе голову на плаху, вівця, яку стрижуть ... Поведінка жертви для мене комфортно. І Всесвіт продовжує давати мені те, що я сама від нього прошу ...
14. Я не знаю, як виглядає повага. Мені здається - потрібно жити, щоб шукати себе і свою любов, незважаючи на всі ті помилки, які я зробила. Ідея, що можна опинитися в стосунках, де тебе поважають, «просто так», нічого для цього не зробивши, для мене чужа.
15. Я люблю всіх, і мені стає шкода їх, коли вони мене ображають. Емоційно я більше налаштована на інших, ніж на себе. Я не можу зловити свою власну хвилю і розчути, як вона звучить.
16. Я не вирішую за себе. Я питаю у інших, чи добре те, що вони зробили по відношенню до мене. Я шукаю консенсус і компроміс - до того, як зробити хоч щось в свою користь. Я вважаю, що поки не отримаю підтвердження від іншого, не можу нічого вирішувати. Взагалі-то це називається безпорадність.
Вдумайтеся, що відбувається: я питаю, що відбувається і чому, у того, хто мене образив. Я шукаю підтвердження у того, хто мене не поважає, щоб він сказав, що він мене не поважає ...
17. Я не будую кордонів. З наступних причин:
1) хочу догоджати іншому,
2) не хочу ускладнень,
3) не знаю, що мені самій потрібно, і не думаю про це,
4) не знаю, як це зробити.
18. Я відчуваю себе винуватою, коли не можу віддати вам все.
19. Мені некомфортно у відносинах рівності. Мені потрібно віддавати. Так я відчуваю, що чогось варта.
20. Я боюся бути одна. Тому що вважаю, що відносини з іншими набагато важливіше, ніж відносини з самою собою. Колись я була маленькою і думала, що помру без любові. Але я продовжую жити цією старою історією і не думаю про те, що з тих пір багато чого змінилося.
Я не знаю, що в той самий момент, коли не дозволю іншій людині контролювати мої емоції, прийде внутрішній спокій.
Дженна Райан - блогер, бізнесвумен, її блог. Psychologies
Переклала на українську мову 23.09.19 7.20
На фото – мій малюнок.
ID:
849087
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.09.2019 08:05:08
© дата внесення змiн: 23.09.2019 08:05:08
автор: Тома
Вкажіть причину вашої скарги
|
Щиро дякую!
