Вже літо минуло, і осінь до школи
За руку Катрусю веде в перший клас.
І ранки спекотні ураз прохололи,
Дитинство минуло за мить, водночас.
Пробувши все літо в селі, Катерина,
Спішить в магазин накупляти книжок.
Вона ж вже школярка, уже не дитина,
Готова до перших дорослих стежок.
Аж ось магазин, де багато історій
Жили в палітурках яскравих видань.
І вулиця та ж, і будинок просторий,
Та в погляді доні мільйон здивувань.
Бо замкнені двері, і вивіска зникла,
Нема магазина, от був і нема…
Від несподіванки Катя притихла,
Розчарування сцена німа.
І раптом сказала до мами: - Спинися!
Обвинувачення чули усі.
- Ти бачиш, навколо як світ змінився,
Поки була я в бабусі в селі!
́
