послизнувся на погляді власному
із брудного розбитого скла_
давлять пасіки вікнами згаслими,
прямокутними хитрими гаслами,
ніч до кореня глузд пропекла_
>
осідає токсична зола_
наркотична снодія вібрацій_
ця реальність – набір аплікацій,
щільність шурхотів / шепотів / криків,
шеблезубих / прудких / звіроликих
божих пасинків гожих до зла_
>
перехожий, що вовком зі скла...
...жертва стину обірваних ліній
й генератора скривлених рим_
>
куди далі твій шлях, пілігрим_
йти по колу, чи все ж по спіралі_
вгору / ниць, до провалля діри
розірвавши гештальт на деталі
розливаєш з пустого в порожнє,
носиш воду ілюзій у ситах,
камінь пхнеш на вешину аби
покотився він вкотре в долину
по щетині густій лободи_
>
послизнувся на погляді власному,
чи спіткнувся об власний кістяк_
набряк хмари / лінивий вітряк,
монотонні серцеві удари,
псів голодних заочні почвари,
тридцять срібних на стертий мідяк_
