(35 бранцям Кремля присвячується)
Додому повернулись полонені -
Додому, після кілька років на чужині
- Замучені несправедливо, але сильні -
Незламний рух, звитяга - сильні душі.
Додому повернулись вже нарешті -
Мордор не відпускає просто за ніщо, і
Ворога полковник хитро дивиться,
Але не виграє нічого він. Вбачається,
Що ворог щось готує, за стінкою
На нас - на здобич, вже чатує, за хусткою
Хай йде той сам полковник - оплакувати
Гиблих своїх орків. Оплакувати
Більш ніхто не має у хаті нашій, не чужій -
А своїй, що буде завжди нашим людям рідній
- І не прийде ніколи більше та орда,
Не унесе з собою молоді-старі життя,
Не викраде ніколи наших цвіт яскравий
У свою в'язницю - сама ж скоро впаде, і щирий
Мир настане вже навіки... Повернуться усі - померлий
Не вмирає.
