І хто ж то засіває ті зерна добра і любові у душах наших?
А! Та це ж ти сівач. Ох і нелегке це ремесло, щоб часом
на сторону не занесло. А хто той, що так старанно догля-
дає, пророслі зерна ті? І буде щедрим урожай. І, збирати-
ме його Господь, що вдруге прийде вже у славі.
Присядь ти зі мною, друже, на лаві. Побалакаємо про життя,
про наше сьогодення. Це ж бо завтра Господнє Преображення.
І наше з тобою. Ох, як і добре мені отут з тобою і біда минає
нас стороною.