Все змінюється і все щезає
вітер потім, немов в пустелі завиває
Все трапилось і все було
тільки-но, сонце знову таки зійшло.
Та навіть зараз сумнівів немає
а час, нещадно руки розпустив
Та як невтомно не благаю
не дочекатись мені справжніх див.
Сни які бачились в дивах
все частіше нагадують про себе
Їхнє забуття то шалений жах
та й неможливо в них без тебе.
Розсипаючись спогади по долу
одні чудесні, інші - не мої
Тому як хочеться сказати знову
Забирайте! Тільки залиште в них - її.