Кожного художника світ майже загадковий, мінливий.
Як дорога до істини, він є необхідний, сміливий.
Де біль за біль чужий, тривога за всі тривоги прийдешні.
Біліє даль грядою осель, де буття все незалежне.
Де віра надії, сила краси неповторної миті
І суща схвильованість мрій на диво вже закохані в світ.
Вони довірливі, вдячні та вмиротворені до добра.
Теплом життя душа горить, кличе творчість пензля і пера.
Свою філософську наповненість тут має кожна деталь.
Малюючи вроду, проявляється правда, колір, мораль.
І кожна травинка пульсує, як живий нерв організму.
Написана без прояв зла, жорстокості і егоїзму.
Рукам натрудженим не сором своє добро у світ нести.
Краса така багата, що жар душі добрався до мети.
Бо величава картина зупиняє погляд людини.
Вбираючи очима працю митця, відчуєш глибини...
