UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Дарунки - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ @NN@, 06.11.2019 - 15:54
Як просто, і як складно хтось дав відкоша, а для тебе це вперше і не знаєш, як бути. Гіркий досвід, це зациклитись би на цьому. Гарно і доступно.  
Вікторія Т. відповів на коментар @NN@, 07.11.2019 - 04:00
Ці дарунки -- як діти, які не розуміють, у чому винуваті. Їх відправляли з любов'ю і надією,а тут вони повернулись ні з чим. Саме це його зламало. Дивно, як речі набувають символічного значення і дають вихід почуттям, які до цього ретельно стримувались. Дякую.
Максим Тарасівський, 24.07.2019 - 06:16
Загадковий вірш, який можна обережно тлумачити у багато способів. Наприклад, автор міркує про свою творчість - це свого роду монолог поета-антитези скупого лицаря. Та щоб це не означало, вірш створює надзвичайно сумну атмосферу, а оцей стан - стискаєш кермо, сердито дивишься крізь скло в нікуди, а в голові течуть, невиокремлені, всі думки одночасно, - певно, знайомий багатьом.
Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 24.07.2019 - 07:04
Вам зараз стане ще сумніше від того, що я скажу. Тут немає ніякої алегоричності; це життєвий епізод, свідком (і мимовільним посередником) якого я стала. Розв'язка була необхідна, і нікого ні в чому не можна звинуватити (все було по-чесному), але недосконалість людських стосунків, усілякі "неспівпадіння" у них, мучать. Здається, легше було б, якби була чиясь провина.
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 24.07.2019 - 07:11
Таке тлумачення мені також спадало на думку. Та алегорічність все одно є - навіть тоді є, коли автор її не планував. Така вже штука свідомість, збагачена уявою 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
