ліве – каре, праве – льодяне.
стереже напружено спідлоба,
несумісні образ та подоба,
білий стяг не здіймеш – прокляне_
>
монохромність каламутних снів,
биті сфери ліхтарів в тумані,
хащі непролазних полинів,
випари околиць глухомані_
>
вулиця без назви на межі
двох світів, розведених довіку_
жовті пікселі поодиноких вікон,
де з чужими гріються чужі_
>
дивишся на гриму протигаз,
знаєш, що в чужу вв’язався в битву,
ледве брешеш ту саму молитву,
відчуваєш зсув дотичних фаз_
>
не втечеш в пітьму з тугих лещат,
шелестять думки, як чорні крила_
чергового на гачок зловила,
вищі сфери що кришталь брязчать_
>
падає знесилений ікар_
чорні хмари / пам’яті похмілля,
зайвих слів заплетене струпілля,
сонця золото повзе з глибоких шпар_