Мій край,мій край-дивлюсь на твою пишноту,
і кожен раз сильніше закохуюсь у твою красоту.
Могучі гори та ліси зелені- море створили,
до них домалювали,ще красу могучі полонини.
Я кожен раз закохуюсь у тебе по новому,
я кожен раз беру тебе сильніше в душу свою.
Гучні слова,картини, пісні й вірші-
не можуть описать,тебе мій краю у житті.
Сміття скидають і хоч гуде бензопіла-
але я вірю ти вічний і вічна є твоя краса.
Ти тут-ти у душі один у нас є ти,
ми Закарпатці всі,у захваті від твоєї красоти.
Ще дітлахом я бігав босим по росі,
я не несприймав,що я живу в такій красі.
Але тепер коли вже сріблом волоси покриті,
я хочу щоб це зрозуміли мої маленькі діти.
Це Закарпаття-край,що даний для життя,
і хай цінують це дорослі і маленька дітлашня.
В душі цей край,тільки потрібно зрозуміти,
що це твоє,тут батьки і головне тут будуть жити діти.