Майорить яскравим вогником надія,
Що, попри все, все буде добре,
І що станеться та бажана подія,
І що маєш серце хоробре.
Вона живе з тобою все життя,
То розмовляє, то мовчить
І слухає твій біль, немов виття,
То мотивує, то кричить.
Така тонка і в той же час міцна й стійка надія,
Яка всю мить м'якістю своєю прикрашає.
Коли здається неможливою взаємодія,
Лише вона змінити щось спроб не полишає.
Коли, мабуть, все робиться даремно,
І час дрібницями розпушено,
І все так сохне пусто та нікчемно ‒
Лише вона дзвенить приглушено.
Чарівна й чиста, мов потік, надія,
Яка лікує чи змінює долю,
Барвиста, тепла, світла, ніби мрія,
Яка на хвильку виводить на волю.
04.07.2016
без надії життя не цікаве 
