павук на троянді / згущається тиша
згортається в крапку знеструмлений світ_
скорися команді, один серед інших,
чіпляйся за чорний граніт_
>
стидайся по черзі відлуння та тіні,
зізнайся завчасно в забутих гріхах,
зі спеки пірнаєш у холод осінній
злякавшись_ як пострілу птах_
>
відкинувши маску не дують на воду,
згубивши дорогу блукають по колу,
помічена карта в неповній колоді
чекає останнього ходу_
>
монахом чи катом_ тепер без різниці
над прахом ілюзій розвіявся дим_
у грі на згорілих нейронних копицях
слова – лише привід для рим_