Ти наснився мені…Так несподівано…
Просто взяв і прийшов у мій сон…
А я думала – пісня доспівана,
Вже рахунок приніс гарсон.
А я думала – нитка порвана,
На шматки розбитий кришталь,
У самотність душа закована
І одягнена у печаль.
Ти наснився… ще вчора рідний…
Мого серця минула тінь…
Ну для чого такий ти потрібний –
Привид місячних мерехтінь?
Вже вертаєш? Бажаю щастя…
В шибку стукає новий день…
Ой! Притримай! Бо можу впасти,
Тільки двері закриєш лишень…
Ти не чуєш… пішов… розчинився…
На подушці лишився сон…
В моїй пам’яті залишився
Вечір, музика і гарсон.
