А ЗА СЕЛОМ ШУМЛЯТЬ ТОПОЛІ
А за селом ,шумлять у скорботі тополі
Туди ,витоптана стежка у вічність веде...
Там шелестять ,буйні трави у полі
І край дороги ,мати з війни сина жде.
В граніті ,стоїть солдат на вічнім посту
Він ,у мовчані з вітром веде розмову.
Під відкритим небом,в спеку в грозу.
Ангел ,обняв як мати... співає колискову.
І З світлини,споглядає на цей білий світ
І так ,хоче розказати людям багато
Я захищав, Україну... відлетів ,у політ.
Не плач ,не рви , мого серця моя рідна мати.
Він ,впав ,мамі на плечі зеленим листочком....
Важким тягарем...в душі,невимовний біль...
Для тебе ,цвіла весна...мій сину синочку?...
Плаче , гірко небо і сипле на рану сіль.
А нині,ти зіркою сяєш із хмар в тумані
І став ,героєм України в пам'яті навіки.
І дивися ,гордо у мамині очі кохані
І на могилі ,зацвів червоним маком з роси.
О ,не плач ,моя матінко з очей витри сльозу?!...
Я живий ,вітром охороняю лани у полі
Я голубом ,прилечу до саду ,у сни прийду...
Нахилю ,вам небо у холодні дні зимові.
М Чайківчанка.
