Над широким ставом явір похилився,
Захід сонця золотом зацвів.
І вечірній гомін лугом покотився,
Музика, якій не треба слів...
Ген, понад горою ясен місяць сходить,
Зорі діамантами блищать.
Вітерець притишив свій нестримний подих,
Щоб червневий вечір не злякать.
Благодать небесна понад цілим світом,
Зупинилась та прекрасна мить!
Так буває тільки вечором і літом,
Відчуваєш - як прекрасно жить!