В кожного із нас свої є друзі, але справжніх одиниці.
Вони помічають головне і не зважають на дрібниці.
В когось їх багато, а в когось лиш один.
Прийдуть і в свята, і в будні, і в карантин.
Друг, він вислухає та розкаже,
В чомусь допоможе та підкаже.
Йому можна втаємничитись і без сумнівів довіряти.
Цю дружбу роки й події на стійкість будуть перевіряти.
Він не осквернить, не обманить, не зрадить
І виходи із скрутних проблем порадить.
З ним можна моменти незвичні, незабутні створювати
Чи вже пожовклі кадри власного кіно відтворювати,
Цікавими, привітними місцинками мандрувати,
Враження шалені, веселі та дзвінкі вишивати.
З ним не набридає днями гуляти, гомоніти.
Ці спогади усе життя в душі будуть бриніти.
Він в хитку потрібну мить підтримає,
На щось наштовхне, від чогось стримає,
Якщо треба, за тебе без вагань вдало заступиться
І від своїх ідей, тверджень так просто не відступиться.
Знає твої недоліки та переваги,
І в дружбі прагне не порушить рівноваги.
З ним можна сперечатись та сваритися,
А потім жалкувати та миритися.
Не суттєво, хто він, твій друг, якого віку, статусу чи з якої країни.
Головне – це те, що в середині і які там кружляють невловимі «пір'їни».
Такий він – справжній, вірний друг,
Такий чудовий, ніби луг.
01.01.2016
