І все ж життя прекрасним птахом
з рання влітає нам в вікно,
не десь у раї Феї змахом,
а вдома, як не раз, давно...
Коли ти вранці посміхався,
передчуттям в прекрасний день
і кіт з тобою ніжно грався.
А клопіт – хай стоїть, як пень.
Так впустим знову казку-радість,
занудьгувала стільки літ,
душа у нас, що та крилатість –
злетімо, друзі, в милий Світ!
Він відгукнеться добрим сміхом,
так зрозумілий здавна нам –
з-за овиду музично й тихо,
як ми в солодких мирних снах.
Надворі, братики, вже літо –
буяє й квітне все, як є!
Бджола і джміль гудуть над світом
і серце весело піє!
Літо 10 червня 2019р.
Душа ведь наша,
что крылатость
И всё же жизнь прекрасной птицей
с утра влетает к нам в окно,
не где-то в рае заграницы,
а дома, как не раз, давно...
Когда ты утру улыбался,
предчувствуя прекрасный день
и кот с тобой, придя, игрался.
Да не тревожит дребедень.
Так впустим вновь ту сказку-радость,
что заскучала без тебя,
душа же наша, что крылатость –
взлетим, друзья, в Мир, всех любя!
Он отзовётся добрым смехом,
с улыбкою, отзывчив к нам –
знакомым, звонким, добрым эхом,
как мы к чудесным сладким снам.
А на дворе ведь, братцы, лето –
Всё зеленеет и цветёт!
Шмели и пчёлы по-над светом
и сердце весело поёт!
Лето 10 июня 2019г.
Спасибо Лилея. Именно так - нельзя нам жить в печали, ибо Бог нас создал для радости, а печаль для себя мы создаём сами. И никак не поймём, что с этим надо поскорее заканчивать. Увлеклись и перепутали ориентиры.
ВЫ БЕССПОРНО МАСТЕР ПОЭЗИИ.Я ОЧЕНЬ БЛАГОДАРЕН ВАМ ЗА РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ МЕНЯ.ЕСТЬ ГРЕШКИ,Я ОБ ЭТОМ ЗНАЮ.В МОЕЙ ЖИЗНИ БЫЛ ОДИН ЕДИНСТВЕННЫЙ (ПО НАПИСАНИЮ СТИХА) УРОК В 1969 ГОДУ.В ДВУХ СЛОВАХ ВСЁ НЕ МОГУ СКАЗАТЬ.МАЛО ОБЩАЛСЯ,ЖИЛ ПОСТОЯННО В СЕЛЕ.ТРАКТОРИСТ.ПОЭЗИЯ МОЁ ХОРОШЕЕ ХОББИ.СТАРАЮСЬ .ЧТО-ТО ПОЛУЧАЕТСЯ,ЧТО-ТО НЕТ.НО РАДОСТЬ ВСЁ ТАКИ ПРИНОСИТ.РАД ОБЩЕНИЮ С ВАМИ(ИЛИ С ТОБОЙ?)НИКОГДА НЕ ОБИЖАЮСЬ-ЭТО ПРИНОСИТ ВРЕД.
ЕЩЁ РАЗ БОЛЬШОЕ СПАСИБО.БУДУ РАБОТАТЬ.
Та що Ви, друже. У Вас Є головне - почуття великого Божого Світу для людини НИМ СТВОРЕНОГО, ДЛЯ ЖИТТЯ УСЯКОГО ЖИВОГО ЄСТВА У ЛЮБОВІ ОДИН ДО ОДНОГО. Чого нам усім, в силу недостатньої духовності у більшості, на жаль не дістає... А все останнє наживне досвідом.
Удачі і натхнення.
В точку - Катюшо! Нельзя нам жить в печали, ибо Бог нас создал для радости, а печаль для себя мы создаём сами. И никак не поймём, что с этим надо поскорее заканчивать. Увлеклись и перепутали ориентиры.