Щось малесеньке, кудлате, сіло нишком у кутку,
Закуйовджене й патлате на зігнившиму шнурку,
Все в болоті і у плямках, та сміятись наче гріх,
Побрело помимо саду, сіло потім під горіх.
Скавуліло тихо-тихо і зустріло там грозу,
Ой, як важко воно диха...ще й пустило тут сльозу,
Люди "чудо" оминали, хтось з огидою ще й пнув,
Далі всі навколо стали: "Що ти є" - хтось там шепнув.
"Я є щастя! Що, не видно? Я давно вже тут ходжу!
Мов мене і не помітно, у самотності сиджу!"
"Ти є щастя? Розсмішило! Глянь на себе, ти ж біда,
Все замурзане, мов дрібка, та тебе скоріш шкода..."
"Не візьму я - замаленьке, я великого діждусь",
"Так, воно якесь страшненьке, я без нього обійдусь".
"Йди сюди,- почувся голос - Я під курточку візьму,
Напою тебе теплом я і додому заберу".
У добрі зростало диво, розпустило промінці,
Привело затим кохання, посадили пагінці,
З них на світ з'явилась радість, розрослася аж увись,
Хто від щастя відмовлявся десь у холоді зблудивсь....
Galkka2 відповів на коментар яся, 31.05.2019 - 13:38
Воно в дорозі.....часто його дорога йде через біль і страждання...і чим важча дорога, тим більша винагорода!!!!!!!!!!! обіцяю!!!!
яся відповів на коментар Galkka2, 31.05.2019 - 14:04
Хоч би терпець не вірвався.
Galkka2 відповів на коментар яся, 31.05.2019 - 14:06
ні-ні...не можна...треба чекати......обов'язково.... часом на пошуки щастя йдуть великі відрізки часу.....33 роки...42 роки...як кому відведуть, але дорога цього варта.....
яся відповів на коментар Galkka2, 31.05.2019 - 14:16
Galkka2 відповів на коментар яся, 31.05.2019 - 14:53
Galkka2 відповів на коментар Ulcus, 31.05.2019 - 09:25
Ваша похвала - це багато!!!! Дякую, що почула такі приємні слова!
Ulcus відповів на коментар Galkka2, 31.05.2019 - 09:36
сподобалось дуже-дуже, але якби ви ще перевірили доцільність вживання слів прогнивший (прогнилий, зігнилий), помимо (повз, крізь), пнув (штовхнув, копнув), затім (затим, потім), то було б ще ліпше
Galkka2 відповів на коментар Ulcus, 31.05.2019 - 09:52
дякую за підказки! 2 виправлення зробила, над двома треба замислитись, бо змінить точно конструкцію слів))))дякую, що звертаєте увагу на це, тому що позбутись русизмів не так вже й легко, коли вони вживають навколо так часто. вже приймаються як належне, а так не має бути) дякую
Дякую, Катінько!!!!!!!!!! Щастя дуже важливо оберігати і леліяти, тоді воно росте)))і не ображати) це найголовніше!!! мені дуже приємно, що вірш сподобався) І потрапив у обране) це наче міні-свято))) дякую!
Надзвичайно, як влучно, яскраво, я би сказала атмосферно! А щастя, це ще і стан душі, в якому людина або є, або ні. Часто ми самі його творимо. Можна вийти на двір і бачити лиш дощі, калюжі, мокрі кросівки, а можна бачити краплинки на листочках, равликів, свіже повітря , вологу пахучу траву, і навіть пташки у дощі продовжують співати... Мені здається, щастя не треба чекати, а просто бути його джерелом
Ви праві, щастя воно у всьому: у дрібничках, у красі..... головне його бачити, відчувати і ділитись....
Так мені приємно, що вірш вийшов таки атмосферним, бо дуже переживала як він читається.... дякую, дякую, дякую