Поч. 19 сек.
Наді мною захмарене небо,
Дрібний дощ безперервно паде.
А десь там сонячно і так тепло,
Та тільки мене там не буде.
Десь тут за горами недалеко,
Життя тихим чередом пливе.
Немає там ні війн, ані чварів,
Кожнен щасливим життям живе.
Щиро радіє сонячній днині
Та вірить в майбутнє, що прийде.
Не шепоче зляканій дитині:
-Ти не бійся - Бог дасть пронесе.
Десь там близько, і так недалеко,
Людство щасливе радісно живе.
Там лісів зеленіють простори,
Бо кожний край свій тут береже.
Наді мною захмарене небо,
Дощ безперервно з неба паде.
В донецьких степах гинуть люди
І біль сердечна, аж до неба Йде!
Десь там близько і недалеко,
Там гнізда лелеки завжди в*ють
Бо тут ніколи не стріляють
І шальними кулями не вб*ють.
Десь там ... Життя своїм чередом іде...
Коли ж то у нас так буде? Та чи буде!?
Лукашенко і інші сусідські керівники на своєму місці, тому і люди живуть радісно, а нашим дітям був оголошений вирок: "Будуть сидіти в погребах!" Сильний вірш!
