Переді мною твоі очі,
Неначе в небі дві зорі,
І серденько чомусь так хоче
Коханням знову й знов п"яніть.
Ловити усмішку кохану,
Ловить оту щасливу мить,
І як у юності до ранку
Про щастя наше говорить.
Ловить зірки, співати пісню,
І дарувать сердець тепло,
І пить любов, кохання пізнє,
Яке до нас тепер прийшло.
Рука в руці і очі в очі,
І ніжний дотик губ твоіх,
П"янкі безсонні наші ночі,
І чарівнИй жіночий сміх.
У серці полум"я палає,
Палає все єство моє,
І щастя більшого немає,
Кохана, ти у мене є!
Вдихаю пахощі весняні,
Квітучий сад мене п"янить,
Вдивляюсь в оченьки коханій,
Й від щастя серденько тремтить.
Твоі любові повні очі,
Для мене щастя дві зорі,
І навіть Ангели щоночі,
Нам заздрять високо вгорі.
Спасибо за такие нежные, такие искренние слова.
Весна нам дарит вдохновенье и сердцу хочется любить.Закон природы, человеческой природы.
Счастья Вам, вдохновения и чистой, светлой, пламенной любви.
Спасибі за такий гарний коментар.
Що то весна.Комусь хочеться читать, комусь, писать, а всім разом хочеться кохать і так
ніжно - ніжно, аж до головокружіння.
Щастя Вам Таню, натхнення і отоі п"янючоі любові.