Лиють кожний день дощі.
І гудуть в саду тільки хрущі.
Хмарами все небо вкрито,
А вже скоро прийде літо.
Вже всім так хочеться тепла ...
А його чомусь нема, й нема?
Приходь, тепло, до нас швиденько !
Людям всім буде тепленько.
Ми так на тебе всі чекаємо.
У свої віконця виглядаємо.
Приходь швидко! Небарися!
І в різні квіти одягнися!
Ми будемо тебе чекати.
І за тобою дуже сумувати.
Якщо тЕпло- то душа радіє,
Коли квіти розквітають і сонечко гріє.
Ти, дощику, вже почекай!
Хмари чорні всі, порозганяй!
Вже дощика нам тепер нетреба,
Є в сонечку в даний час потреба.
Приходьте, тепло й сонечко!
І загляньте вранці у віконечко!
Ми Вам всі будемо радіти!
А найщасливіші будуть діти.
Діти, хочуть квіти йти збирати.
І на травичці теплій полежати.
На гойдалку хочуть, на турнік.
Є в них бажання, щоб цей дощик зник.
Автор: Алла Баранкевич
