( музика Андрія Мартиненка)
Слова лягають на папері,
Схолола кава вже давно…
Хотіла б я закрити двері
Перед тобою, ще й вікно.
Тебе не кличу на вечерю..
Де ти тепер – вже все одно.
Припів:
Так хочу я сказати прямо:
"Іди туди – звідкіль прийшов.
Усе скінчилось поміж нами,
Як ти до іншої пішов".
Я справлюся з своїми снами,
Щоб в сни дорогу не знайшов.
Черемха голову п’янила,
Бузковий цвіт торкався пліч,
Суперницю я не винила,
Хоча й ридала цілу ніч.
До ранку в лузі я блудила,
Зірки палали в сотню свіч.
Припів:
Так хочу я сказати прямо:
"Іди туди – звіділь прийшов.
Усе скінчилось поміж нами
Як ти до іншої пішов".
Я справлюся з своїми снами,
Щоб в сни дорогу не знайшов.
І черемшина вже немила,
Немилий чемховий цвіт,
Коли весни сконала сила
Й потух в очах коханий світ!
Щоб повернутися просила -
Щодня чекаєш на отвіт.
Очень грустно и жизненно...(
Знакомое чувство,боль,печаль,разочарование,печаль...
А когда время проходит,то понимаешь,как же это было необходимо,оказывается те,кто не верны -это просто в будущем сплошные совместные муки а не жизнь...
А те кто верны,те никогда не причинят Вам боль ни душе,ни телу...А ещё с ними легко,естественно,приятно и ОЧЕНЬ по родному!))
Желаю ЛГ дождат ься СВОЮ ПОЛОВИНКУ и оставаться СЧАСТЛИВОЙ всю свою оставшуюся жизнь!))
Чудово намальовано образу жінки, що кохає (саме кохає, а не любить!): не чіпляється за коханого як річ, а відпускає як пташку. Тільки жаль, "...когда ломают крылья..." :th:
Оленятко! Вітаю Вас із гарною новою нашою піснею.
Сьогодні в мене взагалі свято.Третя гарна пісня
за один день!Це для мене щастя невимовне.
Спасибі Вам за такі гарні слова.Пісня в стилі
украінськоі народноі пісні, але ж яка гарна, яка
мелодійна, а скільки почуттів?!!!
Щастя Вам, натхнення, весни в Ваше серденько,сонця
і любові.