На жаль, жодні гроші, технології чи транспортні засоби не можуть перемістити нас в ту казкову країну дитинства де будинки й дерева високі аж до неба, строгий батько вміє все, мама найкраща і найрозумніша, дідусь розповідає безліч цікавих історій, а найдобріша бабуся пече найсмачніші у світі пиріжки. І всі вони молоді, здорові та щасливі, а ти - їх маленький улюбленець, у якого велике майбутнє.
Не можливо повернутися в час, коли ще живі батьки відважно поступаючись у двобої з безжальною старістю, діляться з тобою непростим життєвим досвідом і не зважаючи на всі негаразди до тебе ніжно посміхається кохана людина, а твоє дитя дивиться на тебе сяючими любовю і довірою очима, повторюючи твої слова, копіюючи твої вчинки і звички.
З бездонної, німої, темної прірви нема вороття туди, де ти з висоти прожитих років бачиш помилки та намагаєшся застерегти від необдуманих вчинків своїх дорослих, заблукавших у буденних клопотах дітей і виливаєш всю свою любов мудрість та турботу на ще таких малих, але вже чимось на тебе схожих внуків.
На жаль, втрачений час повернути не можливо. На щастя, всі наші життєві періоди переплітаються формуючи та змінюючи нас та наших близьких. Тому перебуваючи в будь якому віці ти можеш змінити своє і чиєсь життя на краще. Цінуй те, що маєш, втілюй свої задуми сьогодні, все в твоїх руках, не втрачай час.
