Листопадом 1999 року Німецька консультативна группа з питань економіки при уряді України запросила мене до Києва. У столиці тоді відбулася презентація розроблених вищеназваною інституцією заходів економічної політики для України на наступні 1000 днів. Де зазначалося між іншим, що курс невідкладних реформ матиме болісні наслідки. Однак було б нечесно, та навіть безвідповідально й надалі робити вигляд, нібито Україна ще має що втрачати. Люди, котрі часто мають добрі політичні або особисті контакти, будуть змушені втратити дещо з своїх теплих та доходних містечок і почнуть від імені трудових колективів голосно протестувати. Однак самим трудовим колективам та виборцям — вони, власне, й становлять основну масу людей — нема вже чого втрачати крім перспективи на подальше сповзання в бідність, в економічний стан, що ледь забезпечує засобами існування. Майбутнє без реформ напевно навряд чи можна буде порівняти з сучасною добою, оскільки без кардинальних реформ ситуація української економіки буде лише погіршуватися, перспектива, яка заслуговувала б на таке визначення, повністю зникне з поля зору…
Пройшли роки... Їх минуло аж 20. А хіба щось змігнилося???
Почитате, ДРУЗІ, уважно ще раз текст!!! А 21 -го зробіть вірний вибір.
https://www.youtube.com/watch?v=Hrb2YeVIq0w
